КОІПОПК

↑ Повернутись до Науково-методична рада

Print this Сторінка

1. Про науково-методичну раду

ПРО НАУКОВО-МЕТОДИЧНУ РАДУ

Робоча вчена рада інституту, яка діяла від дня його заснування, у 2000 році була реорганізована у два колегіальні органи: Вчену раду та науково-методичну раду.

Науково-методична рада Комунального навчального закладу Київської обласної ради “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”  (далі – Інститут) є колегіальним дорадчим органом, який здійснює моніторинг, аналіз, координацію, планування науково-методичної та навчально-методичної роботи в Інституту, розробляє рекомендації щодо її вдосконалення, а також  сприяє реалізації державної освітньої політики у регіоні, зокрема з питань науково-методичного забезпечення освітнього процесу в загальноосвітніх навчальних закладах Київської області.

Науково-методична рада діє відповідно до Статуту Інституту, керується Положенням про науково-методичну раду. Її робота здійснюється згідно із щорічним планом, яким передбачено одне засідання на місяць, дев’ять на рік.

З історії діяльності науково-методичної ради

У різні часи науково-методичну раду очолювали Клокар Н.І., доктор педагогічних наук, професор, Бачинська Є.М., кандидат педагогічних наук, доцент. До роботи в науково-методичній ради були залучені начальники відділів,  управлінь освіти: І. Г.Осадчий, доктор педагогічних наук; О. В.Заболотний, заслужений учитель України; І.М.Гейко, заслужений учитель України; завідуючі методичними кабінетами відділів (управлінь) освіти: Л. І. Лахтадир, Г. Г. Горлова, Л. М. Василенко, Н. О. Шкарпітко, Л. Г. Шевченко, І. П. Паливода, К. В. Шипко; заслужені вчителі України: В. І. Цимбалюк, У. В. Остапчук, Л. Ф. Мокринська, Т. І. Рихлик; педагоги області-переможці Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» – Н. М. Макаревич, О. І. Биковець, Ж. В. Крайнова, В. Г. Власова та інші. Секретарем науково-методичної ради є вчений секретар інституту Лариса Василівна Кабан.

При науково-методичній раді діяли фахові групи експертів, до роботи в яких запрошувалися вчені,  досвідчені педагоги, вчителі-методисти, представники педагогічної громадськості (асоціації вчителів, творчих спілок педагогів області тощо), а також співробітники відповідних структурних підрозділів інституту.

У 2006 році на виконання рішення колегії головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації обласну експертну комісію було реорганізовано в експертну комісію науково-методичної ради. Це посприяло підвищенню ефективності управління експеримен­тальною та інноваційною діяльністю навчальних закладів області, виробленню єдиних підходів до експертизи інноваційних проектів на різних рівнях. Регіональний досвід функціонування експертної комісії при науково-методичній раді успішно впроваджується районними й міськими методичними службами.

Досвід роботи науково-методичної ради КОІПОПК описано в науково-методичному посібнику „Науково-організаційні основи експертизи інноваційної освітньої діяльності в регіоні” (За ред. Л.І.Даниленко. – К. : Логос, 2006. – С.112-122).

Неодноразово зміст діяльності ради заслуховувався і схвалювався на колегії головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації.

У травні 2007 року в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар „Науково-методична рада обласного інституту післядипломної освіти як центр експертизи та моніторингу якості освіти регіону”, на якому представники обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти мали можливість ґрунтовно ознайомитися із змістом роботи науково-методичної ради КОІПОПК.

СЬОГОДЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РАДИ 

Структура

Науково-методичну раду очолює в. о. ректора Інституту – Наталія Миколаївна Бендерець, кандидат педагогічних наук.

До складу науково-методичної ради входять за посадами: проректори, вчений секретар, завідувачі кафедр, представники кафедр, відділів, лабораторій Інституту, провідні науково-педагогічні та педагогічні працівники Інституту, а також представники районних, міських освітніх систем (начальники управлінь, відділів освіти, завідувачі міських, районних методичних кабінетів, керівники, педагоги закладів освіти області).

При науково-методичній раді діють фахові групи експертів, до роботи в яких на добровільних засадах залучаються науково-педагогічні працівники, досвідчені педагоги, вчителі-методисти, представники педагогічної громадськості  (асоціації вчителів, творчих спілок педагогів тощо), а також співробітники відповідних структурних підрозділів Інституту.

Організація діяльності. Повноваження

Робота науково-методичної ради здійснюється згідно із щорічним планом. Організаційною формою роботи науково-методичної ради є засідання, які проводяться не рідше, ніж один раз на місяць відповідно до Циклограми засідань колегіальних органів. Для вирішення нагальних питань проводиться позачергове засідання науково-методичної ради, яке може бути скликане з ініціативи ректора або ректорату.

На науково-методичну раду відповідно до її мети покладаються такі завдання:

  • координація науково-методичної роботи на кафедрах, у відділах, науково-навчальних і навчальних лабораторіях Інституту; узагальнення, схвалення та поширення кращого досвіду організації навчально-методичної роботи кафедр;
  • сприяння безперервному розвитку педагогічної майстерності науково-педагогічних і педагогічних працівників Інституту;
  • обговорення проектів нових нормативних документів, що регламентують організацію та зміст навчально-методичного забезпечення, підготовка рекомендацій щодо їх удосконалення;
  • експертиза програм наукових та педагогічних експериментів, заявок на упровадження інноваційної освітньої діяльності на регіональному рівні, оцінювання результатів їх упровадження, прийняття рішень щодо поширення досвіду;
  • розгляд результатів апробації навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах області;
  • аналіз кращих педагогічних практик, вироблення пропозицій щодо їх дисемінації;
  • визначення на підставі експертних оцінок доцільності використання навчальних видань (навчальних планів, програм, методичних, навчально-методичних посібників, підручників, довідників тощо) та надання в установленому порядку рекомендацій до друку;
  • експертиза матеріалів претендентів на присвоєння педагогічних звань: “вчитель-методист”, “викладач-методист”, “вихователь-методист”, “старший вихователь “, “практичний психолог-методист”, “педагог-організатор-методист”, “керівник гуртка-методист” тощо;
  • надання організаційно-консультативної допомоги педагогам області, які проводять науково-методичну та інноваційну освітню діяльність.

Традиційним питанням на засіданнях ради є обговорення проектів навчальних програм та рукописів видань, підготовлених освітянами області. Для методичної допомоги потенційним авторам програм і видань започатковано серію „Бібліотека педагога-новатора”. У першому випуску „Технологія розробки навчальної програми” запропоновано методичні рекомендації  щодо технології створення навчальних програм спецкурсів, курсів за вибором і факультативних курсів. Другий випуск має назву „Готуємо навчальне видання до друку” і містить методичні рекомендації щодо підготовки зразків навчальної літератури до друку й тиражування.

Консультування освітян про повноваження науково-методичної ради, про процедуру експертизи методичних розробок, проектів і рукописів відбувається за допомогою представлення інформації на порталі Інституту, на семінарах для методистів і керівників районних і міських методичних служб. Традицією стало обговорення питань експертизи інноваційних проектів у школі новопризначених завідуючих і методистів Р(М)МК.

Отже, науково-методична рада Інституту – це консультативний і разом з тим експертний орган професійної підтримки творчої ініціативи педагогів, який контролює інноваційні процеси, дає їм об’єктивну оцінку, прогнозує перспективи розвитку, надає допомогу із проведення самоекспертизи інноваційної діяльності закладами освіти тощо.